Ответ: ФПУ не удовлетворяет действующий Порядок, поскольку применение при исчислении льготного стажа Списков № 1 и № 2, которые действовали на момент выполнения работ с вредными и тяжелыми условиями труда, приводит к тому, что во многих случаях работники теряют право на льготное пенсионное обеспечение. В связи с многочисленными обращениями профсоюзных объединений и граждан в 2008 году робота по этому вопросу со стороны ФПУ активизировалась. Были проведены заседания рабочей группы, созданной при Министерстве труда и социальной политики Украины, при участии представителей Минтруда, Пенсионного фонда Украины, Федерации профсоюзов и других заинтересованных министерств и ведомств, на которых были обсуждены проблемы, существующие в сфере льготного пенсионного обеспечения. В ходе обсуждения были наработаны, но не в полном объеме согласованные, соответствующие предложения.

Важным остается вопрос назначения пенсий в соответствии со статьей 100 Закона Украины «О пенсионном обеспечении» (в случае, если после 1 января 1992 года лицо и в дальнейшем продолжало работать на работах с вредными и тяжелыми условиями труда).

В соответствии с Заключительными положениями Закона Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании» лицам, которые работали на работах с вредными и тяжелыми условиями труда и имели или будут иметь право на пенсию в соответствии со статьей 100 Закона Украины «О пенсионном обеспечении», пенсии назначаются, исходя из требований возраста и стажа, установленных ранее действующим законодательством.

В тех случаях, когда лицо, имея необходимый стаж работы во вредных и тяжелых условиях труда на 01.01.1992 г. и в дальнейшем продолжало работать на этих работах, органы Пенсионного фонда Украины назначают пенсию в соответствии со статьей 13 Закона Украины «О пенсионном обеспечении», невзирая на то, что в уточняющей справке предприятием сделана ссылка на Списки №1, №2 производств, цехов, профессий и должностей, на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа на каких дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах, утвержденных постановлением совета министров СССР от 22.08.1956 г. № 1173. Такие решения органов Пенсионного фонда не отвечают требованиям статьи 100 Закона Украины «О пенсионном обеспечении», согласно которым при наличии необходимого льготного стажа на 01.01.1992 г. пенсия в соответствии со статьей 100 Закона должна назначаться за представлением предприятия независимо от того, продолжало ли это лицо работать на работах с вредными и тяжелыми условиями труда после отмеченной даты.

Нуждается в детальной проработке вопроса финансирования льготных пенсий, назначенных за Списками №№ 1 и 2, которые в настоящее время выплачиваются за счет средств предприятий.

Существующие правовые нормы относительно финансирования таких пенсий не учитывают реального состояния экономики страны, в частности, финансового состояния конкретных предприятий и организаций. Нынешний механизм возмещения этих пенсий является слишком обременительным для предприятий, поскольку возмещаются расходы на выплату льготных пенсий за прошлые периоды работы работников, а в настоящее время много предприятий не в состоянии возмещать в полном объеме расходы Пенсионного фонда на выплату льготных пенсий в связи с отсутствием необходимых средств через сокращение производства, уменьшения численности работников, и тому подобное, а в настоящее время – в результате финансово-экономического кризиса.

В связи с этим, требует поиск других механизмов возмещения Пенсионному фонду таких пенсий. При любых обстоятельствах, дальше этот вопрос будет становиться все более актуальным и более сложным для решения. ФПУ предложила Минтруда организовать работу по изучению данной проблемы, проведения соответствующих расчетов и широкого обсуждения, с целью справедливого ее решения с учетом интересов как застрахованных лиц, так и работодателей.

Изложенное свидетельствует о том, что нормативно правовая база в сфере льготного пенсионного обеспечения нуждается в существенной доработке. Федерация профсоюзов будет и в дальнейшем принимать все возможные меры, направленные на реализацию работниками своих пенсионных прав, устранения нарушений и усовершенствования законодательства.

Ответ: Иск к виновнику ДТП

До ________________________________
(найменування місцевого суду)
Позивач __________________________,
(П. І. Б.)
що проживає за адресою: __________________________________
(місце проживання)
Відповідач: _______________________,
(П. І. Б.)
що проживає за адресою: ____________
(місце проживання)

ПОЗОВНА ЗАЯВА
ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОЮ ПРИГОДОЮ

Ціна позову: 1000000$ Very Happy

"___" _______________ ____ р. на _____________________________________
(місце дорожньо-транспортної пригоди)
сталася дорожньо-транспортна пригода _____________________________________
(вказати обставини пригоди)
Внаслідок цього автомобілю ______________________________________________,
(вказати марку, рік випуску та номерний знак)
що належить мені на праві приватної власності на підставі __________, що підтверджується _______________________, завдано технічних пошкоджень.
Вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини Відповідача за цим позовом, який керував власним (належним йому на праві приватної власності) автомобілем __________________________________________________ __________.
(вказати марку, рік випуску та номерний знак)
Про це свідчать матеріали справи про адміністративне правопорушення, провадження по якій було порушено по факту вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, складені ___________________________________________
(вказати відповідні органи та посадові особи)
Згідно з калькуляцією, складеною ___________________________, вартість ремонту мого автомобіля, становить:
1. Вартість робіт _______________________________________________ грн.;
2. Вартість деталей, які підлягають заміні, а саме: _________________________________, та матеріалів ______________ грн., з урахуванням зносу _______________ грн.;
За послуги по складанню цієї калькуляції мною було сплачено ____________________________ грн. _______________.
Крім того, за висновком експерта (_________________), мій автомобіль втратив товарний вигляд на ____ %, що становить _____________________ грн. його вартості.
За складання цього висновку мною було сплачено ___________________ грн.
Загальна сума майнової шкоди, завданої мені внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, становить: _______________________________ (розрахунок додається).
Крім майнової шкоди внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, мені завдано моральної шкоди, яка полягає у ________________ і оцінюються мною в сумі ________________________________ грн.
Моральна шкода, зокрема, виявилася у наступному ______________________.

Моя оцінка розміру моральної шкоди обґрунтовується наступним:
__________________________________________________ ________________.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 23, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України,

ПРОШУ:
1. Стягнути з Відповідача на мою користь у якості відшкодування завданої майнової шкоди _________________ грн., моральної шкоди _________________ грн., а всього ________________________________ грн.

Додатки:
1. _________________________.
2. Калькуляція вартості ремонту.
3. Експертний висновок про втрату товарного виду автомобіля.
4. Квитанції про сплату витрат за складання експертного висновку та калькуляції.
5. Квитанція про сплату державного мита.
6. Копія позовної заяви.
7. _________________________.
8. Розрахунок ціни позову.

______________________
Дата

____________________________________ ________________
Підпис

Иск к страховой компании
П О З О В Н А З А Я В А

ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ТА МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ,
СПРИЧИНЕНОЇ ВНАСЛІДОК ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОЇ ПРИГОДИ

Ответ: Решение суда - арест снимает СУД

Ответ: Якщо позивач подасть до суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їхньої сплати, аліменти можуть бути присуджені і за минулий час.Частиною 2 ст. 182 СК України в редакції Закону від 10 січня 2002 року було встановлено мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який за жодних обставин не міг бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто 17 грн. [4]. 15 жовтня 2005 р. ч. 2 ст. 182 СК України було викладено в новій редакції, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України. З огляду на положення ч. 1 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» [5], абзаци 2, 3 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» [6], на сьогоднішній день розмір аліментів на дітей до 6 років не може бути меншим, ніж 167 грн 10 коп., а на дитину від 6 до 18 років – 211 грн 30 коп. До того ж слід мати на увазі, що така зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їхнє стягнення. Щодо максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» [7] він не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи.Водночас, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Крім того, суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Стаття 189 СК України надає батькам право укладати договір про сплату аліментів на дитину. До того ж умови договору, а саме: розмір аліментів, строки їх виплати тощо, не можуть порушувати права дитини, які встановлені СК України. Такий договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором стягнення аліментів здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріусу, а не за судовим рішенням.

Ответ: Управление развития потребительского рынка и защиты прав потребителей Киевского городского совета информирует о порядке обращения граждан. Права и обязанности потребителя, образец заявления.
Доводимо до відома членів територіальної громади м. Києва, що відповідно до ст. 1 ЗУ «Про звернення громадян» та ст. 5 ЗУ «Про захист прав споживачів» за захистом своїх прав як споживача Ви маєте право звернутися із зверненням до відділу захисту прав споживачів Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Київської міської ради.

Ответ: Ваше звернення до вказаного органу місцевого самоврядування має відповідати наступним вимогам.
У відповідності до ст. 5 ЗУ «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено:
- прізвище, ім’я, по-батькові
- місце проживання громадянина
- викладено суть порушеного питання
- зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги
- письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.

Також повідомляємо, що подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно від форм власності, об’єднанням громадян, засобами масової інформації у зв’язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду.

Слід звернути увагу, що законодавство України під терміном «споживач» розуміє фізичну особу, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СПОЖИВАЧІВ
Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
1) захист своїх прав державою;
2) належну якість продукції та обслуговування;
3) безпеку продукції;
4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;
6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;
7) об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).
Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.
Споживачі зобов’язані:
1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;
2) в разі необхідності роз’яснення умов та правил використання товару — до початку використання товару звернутися за роз’ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;
3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару — застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації — дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Ответ: ГАРАНТІЙНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ВИРОБНИКА (ВИКОНАВЦЯ)
Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або на етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до продукції.
Гарантійні зобов’язання у будь-якому випадку включають також будь-які зобов’язання виробника (виконавця) або продавця, передбачені рекламою.
Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров’я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.
Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.
Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.
На сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передачі товару споживачеві не збігаються, гарантійний строк обчислюється починаючи від дня передачі товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення — від дня їх здійснення, а якщо день передачі, установки (підключення) чи складення товару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору купівлі-продажу, — від дня укладення договору купівлі-продажу.
Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об’єкта будівництва — не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.
При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті.
Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.
При обміні товару його гарантійний строк обчислюється заново від дня обміну.
Гарантійне зобов’язання припиняється на загальних підставах передбачених Цивільним кодексом України.
Гарантійне зобов’язання не припиняється у разі неможливості виконання такого зобов’язання з причини відсутності необхідних для його виконання матеріалів, комплектуючих або запасних частин.

ПРАВА СПОЖИВАЧА У РАЗІ ПРИДБАННЯ НИМ ТОВАРУ НЕНАЛЕЖНОЇ ЯКОСТІ
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Отже, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків, для пред’явлення своїх вимог щодо придбання товару неналежної якості споживачеві в першу чергу необхідно

Ответ: Зразок заяви

Директору ______________
________________________
гр. _____________________,
який проживає за адресою:
________________________
________________________
тел.: ____________________


ЗАЯВА

«___» __________ 200_ року в Вашому магазині я придбав ______________________, вартістю ____ грн.,
що підтверджується чеком (паспортом або гарантійним талоном),
в якому передбачено, що гарантійний термін на )______________ встановлений __________ з дня продажу.
Укладення договору купівлі-продажу підтверджується розрахунковим документом.
«___» _________ року в ___________ були виявлені недоліки.
На підставі ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» прошу (висувається одна з вимог):
- Пропорційно зменшити ціну
- Безоплатно усунути недоліки товару
- Відшкодувати витрати на усунення недоліків товару.


Дата Підпис


ПРАВА СПОЖИВАЧА ПРИ ПРИДБАННІ ТОВАРУ НАЛЕЖНОЇ ЯКОСТІ
Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі.
Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.
Перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню) з підстав, зазначених у цій статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.
При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору — в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

ПРАВО СПОЖИВАЧА НА БЕЗПЕКУ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ, НАСЛІДКИ РОБІТ)
1. Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров’я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.
У разі відсутності нормативних документів, нормативно-правових актів, що містять обов’язкові вимоги до продукції, використання якої може завдати шкоди життю, здоров’ю споживача, навколишньому природному середовищу, а також майну споживача, відповідні органи виконавчої влади, що здійснюють державний захист прав споживачів, зобов’язані негайно заборонити випуск і реалізацію такої продукції.

Ответ: 2. На товари (наслідки робіт), використання яких понад визначений строк є небезпечним для життя, здоров’я споживача, навколишнього природного середовища або може заподіяти шкоду майну споживача, встановлюється строк служби (строк придатності). Ці вимоги можуть поширюватись як на виріб у цілому, так і на окремі його частини.
Виробник (виконавець, продавець) повинен попереджати споживача про встановлений строк служби (строк придатності) товару (наслідків роботи) або його частини, обов’язкові умови його використання та можливі наслідки в разі їх невиконання, а також про необхідні дії після закінчення цього строку.
Забороняється змінювати строк служби (строк придатності), який зазначено на етикетці, упаковці або у супровідних документах на товар, а також вводити в обіг товари, строк придатності яких минув.
3. Якщо для безпечного використання продукції, її зберігання, транспортування та утилізації необхідно додержуватися спеціальних правил, виробник (виконавець) зобов’язаний розробити такі правила та довести їх до продавця або споживача, а продавець — до споживача.
4. Продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов’язкові вимоги щодо забезпечення безпеки для життя, здоров’я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством.
Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.
Підставою для митного оформлення імпорту таких товарів на територію України є наявність передбачених законодавством документів, які засвідчують факт проходження ними процедури оцінки відповідності.
Відповідальність за порушення вимог щодо безпеки продукції, передбачених цією частиною, визначається цим Законом та іншими законодавчими актами.
5. Якщо встановлено, що при додержанні споживачем правил використання, зберігання чи транспортування товарів (наслідків робіт) вони завдають або можуть завдати шкоди життю, здоров’ю, майну споживача чи навколишньому природному середовищу, виробник (виконавець, продавець) зобов’язаний негайно припинити їх виробництво (реалізацію) до усунення причин заподіяння шкоди, а в необхідних випадках — вжити заходів щодо вилучення їх з обігу і відкликання у споживачів.
Якщо причини заподіяння шкоди усунути неможливо, виробник (виконавець) зобов’язаний зняти таку продукцію з виробництва, вилучити з обігу, відкликати у споживачів. У разі невиконання цих обов’язків зняття продукції з виробництва, вилучення з обігу і відкликання у споживачів проводиться за приписом органів виконавчої влади, що здійснюють контроль за безпекою продукції.
Виробник (виконавець) зобов’язаний відшкодувати у повному обсязі завдані споживачам збитки, пов’язані з відкликанням продукції.
6. Створюючи новий (модернізований) товар, розробник повинен подати технічну документацію відповідному органу для проведення державної експертизи на його відповідність вимогам щодо безпеки для життя, здоров’я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища.
7. Виробник (виконавець) зобов’язаний інформувати споживача про можливий ризик і про безпечне використання продукції за допомогою прийнятих загальновідомих у міжнародній практиці позначень.

ПРАВО СПОЖИВАЧА НА ІНФОРМАЦІЮ ПРО ПРОДУКЦІЮ
1. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Інформація про продукцію повинна містити:
1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;
3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування — про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об’єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

Ответ: 4) відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
5) позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів;
6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
7) дату виготовлення;
8) відомості про умови зберігання;
9) гарантійні зобов’язання виробника (виконавця);
10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Інформація про послуги, пов’язані з концертною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, повинна містити дані про використання чи невикористання виконавцями музичних творів фонограм власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору з музичним супроводом або без нього чи фонограм музичного супроводу до власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору.
Стосовно продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.
Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров’я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов’язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).
Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку.
Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження.
3. Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.
Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння.
Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов’язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.
На аукціонних торгах споживачам повинна повідомлятися стартова ціна продажу відповідного товару.
Ціна товару зазначається за одну упаковку такого товару, а якщо товар поставляється без упаковки — за одиницю вимірювання, яка звичайно застосовується до такого товару.
У разі коли за одну ціну пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання або якщо продавець (виконавець) надає споживачеві при реалізації однієї продукції право одержати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача доводиться інформація щодо:
1) змісту та вартості пропозиції та у разі пропонування товарів, робіт або послуг за одну ціну — ціни таких товарів, робіт або послуг, взятих окремо;
2) умови прийняття пропозиції, зокрема строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кількості.
4. Вживання понять “знижка” або “зменшена ціна” або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:
1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб’єкт господарювання;
2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;
3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.
5. Вживання поняття “розпродаж” або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов:

Ответ: 1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;
2) якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;
3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни.
6. Після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку.
7. У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:
1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, — споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;
2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням — споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;
3) заподіяння шкоди життю, здоров’ю або майну споживача — споживач має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені статтею 16 цього Закону, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об’єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.
8. Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі.
Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.
9. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

ПЕРЕЛІК
сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону
Одяг, хутряні та інші вироби
весняно-літнього асортименту — з 1 квітня
осінньо-зимового асортименту — з 1 жовтня

Взуття
зимового асортименту - з 15 листопада по 15 березня
весняно-осіннього асортименту - з 15 березня по 15 травня
літнього асортименту - з 15 травня по 15 вересня


ПЕРЕЛІК
товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню)

Продовольчі товари, лікарські препарати та засоби,
предмети сангігієни

Непродовольчі товари:
фотоплівки, фотопластинки, фотографічний папір
корсетні товари
парфюмерно-косметичні вироби
пір'яно-пухові вироби
дитячі іграшки м'які
дитячі іграшки гумові надувні
зубні щітки
мундштуки
апарати для гоління
помазки для гоління
розчіски, гребенці та щітки масажні
сурдини (для духових музичних інструментів)
скрипічні підборіддя
рукавички
тканини
тюлегардинні і мереживні полотна
килимові вироби метражні
білизна натільна
білизна постільна
панчішно-шкарпеткові вироби
товари в аерозольній упаковці
друковані видання
лінійний та листковий металопрокат, трубна продукція,
пиломатеріали, погонажні (плінтус, наличник), плитні матеріали (деревноволокнисті та деревностружкові плити, фанера) і скло, нарізані або розкроєні під розмір, визначений покупцем (замовником)
аудіо-, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування із записом
вироби з натурального та штучного волосся (перуки)
товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування тощо)
інструменти для манікюру, педикюру (ножиці, пилочки тощо)
ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Ответ: Перерегистрировать документы,протокол,изменение юр.лица через НОТАРИУС.

Ответ: Позвоните пожалуйста по телефону (044)2233289

Ответ: чтобы получить возможность встать в очередь на получение жилья, необходимо на законных основаниях проживать в Киеве, то есть быть зарегистрированным (прописанным) и нуждаться в улучшении жилищных условий. Поэтому вам необходимо обратиться с соответствующим заявлением в райисполком города по месту регистрации.