Ответ: До ______________ міського суду
______________ області,
_____________________________
(адреса суду)

Позивач: П.І.Б., проживає за адресою: ____________________________________________________________________________
(вказати адресу проживання, засоби зв’язку)

Відповідач: Управління Пенсійного Фонду в м.___________
_______ області________________________
(адреса місцезнаходження, та засоби зв’язку)

Про визнання дій УПФ в м.______________ протиправними

щодо не нарахування державної та додаткової пенсії за шкоду,

причинену здоров’ю учасникам військових навчань із випробуванням ядерної зброї,

прирівняних до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інваліду 2-ї групи

Ответ: ПОЗОВНА ЗАЯВА

Я, ____________________(П.І.Б.), є учасником випробуванням ядерного зброї у період з 1969 р. по 1971 року в складі військової частини ___________, і відповідно до ч.4 ст.14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) я маю статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується: посвідченням серії ___ №_________ виданого _________________ (ким видано) _________ року.
Частина 4 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12), в подальшому (Закон про статус...), визначає категорію осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій.
"Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб: які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": "Громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України")
Відповідно до статті 49 Закону "Про статус..." пенсія особам, віднесеним до категорії 1,2,3, 4, встановлюється у вигляді:
А) державної пенсії;
Б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно статті 50 Закону "Про статус..." особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам 1 групи — 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам 2 групи — 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам 3 групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу — 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно частини 4 статті 54 Закону "Про статус...", інвалідам по захворюванням, що встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, пенсія повинна бути не нижче:
- по 1 групі інвалідності — 10 мінімальних пенсій за віком;
- по 2 групі інвалідності — 8 мінімальних пенсій за віком;
- по 3 групі інвалідності — б мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до зазначеного мені повинні виплачувати державну пенсію з урахуванням кратності 8 (вісім), та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Це означає, що державна пенсія повинна нараховуватися в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Додаткова пенсія за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинна бути у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається із зазначених статей Закону обмеження в нарахуванні державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які отримали інвалідність при ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, та відносяться до категорії 1, або 2, або З, відсутні.
Також вказані мною пенсії, згідно частини 3 статті 67 Закону "Про статус...", повинні коригуватися у відповідності збільшення прожиткового мінімуму, встановленого законом. На корегування, тобто збільшення, перерахунку пенсій, вказує частина 3 статті 42 Розділу VI Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року. "Частина 3 ст. 42 надає право здійснювати перерахунок пенсій відповідно до ст.. 28 Закону в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму".

Ответ: Обов'язок проведення перерахунку покладено на органи пенсійного забезпечення, не залежно від наявності заяви пенсіонера про проведення такого перерахунку.
Але весь цей період часу позивач отримує пенсію в менших розмірах, ніж встановлено частиною 4 статті 54 Закону "Про статус..." та додаткову пенсію за шкоду, причинену здоров'ю, в розмірі меншому ніж 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
____________ року я звернувся до УПФУ в м. __________ про перерахунок державної та додаткової пенсії, тобто приведення основної державної та додаткової пенсії у відповідність чинного законодавства, але УПФУ позивачу відмовляє у перерахунку спираючись на нормативні акти, які суперечать чинному законодавству України.
Відповідач у листі від ___________ року за № ________ вказує: "Відповідно до статті 14 Закону "Про статус..." громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1-3, які визначаються для встановлення пільг і компенсацій відповідно до цього Закону. Відповідно до статті 54 зазначеного Закону пенсії по інвалідності призначаються інвалідам, щодо яких встановлений зв'язок саме з Чорнобильською катастрофою. Таким чином, оскільки дія статті 54 Закону "Про статус..." не розповсюджується на громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї то права на пенсію згідно цієї статті у Вас не має".
Я вважаю, що УПФУ в місті __________________ цією відмовою грубо порушує конституційні права позивача на отримання пенсії у розмірах встановлених Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12). Відповідачу не надано права тлумачення Закону, встановлення осіб, які мають права, або не мають права. Це прерогатива Конституційного Суду України, або законодавця. Також нормативні акти, на які спирається відповідач не відповідають чинному законодавству, порушують норми Конституції України, порушують права громадян, які закріплені у ній.
Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" № 107-\Л від 28.12.2007 року встановлені наступні розміри прожиткового мінімуму: з 01.01.2008 року — 470,00 грн., з 01.04.2007 року — 481,00 грн., з 01.07.2008 року — 482,00 грн., з 01.10.2007 року — 498,00 грн.
Законом України "Про державний бюджет на 2009 рік" розмір прожиткового мінімуму: з 01.01.2009 року встановлено на рівні грудня 2008 року, тобто 01.01.2009 року — 498,00 грн.
Але відповідач державну та додаткову пенсію позивачу нарахував не у відповідності до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст. 54 Закону "Про статус...",
Я вважаю, що відповідач при відмові виконувати вимоги ст.ст. 49,50, ч.4 ст. 54 Закону "Про статус...", керується невідомо якими нормативними актами, які суперечать Конституції України та Закону України "Про статус..." і виплачує пенсію в менших розмірах, ніж встановлено цим Законом, відповідач тим самим грубо порушує не тільки норми цього Закону, а також обмежує право на соціальний захист, встановлений нормою статті 46 Конституції України.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визначається і діє верховенство Права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правових актів приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в України ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодав¬ством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти у відповідності та в межах повноважень, передбачених Конституцією і Законами України.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження обсягу та об'єму прав і свобод.

Ответ: Стаття 46 Основного Закону закріплює право громадян на соціальне забезпечення, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з не залежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Гарантії реалізації права на соціальний захист встановлені і в частині третій статті 46 Конституції України, відповідно до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Визначений у статті 46 Конституції України зміст гарантій не є абсолютним та вичерпним — адже спеціальними законами, в яких закріплене право на соціальний захист, нерідко передбачені різні, більш широкі, заходу соціального захисту.
Конституційний Суд України у Рішенні № 26-рп/2008 від 27.11.2008 року надав остаточну правову оцінку про неконституційність окремих положень Законів України "Про державний бюджет України на певні роки", постанов Кабінету Міністрів України, у яких обмежені права, скасовані пільги окремих верст населення,: "закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України — він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України" (абзац шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення № 6-рп/ 20070).
"законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок — скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони", (абзаци третій, четвертий підпун¬кту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2008).
Підтвердженням неконституційності положень нормативно-правових (підзаконних актів виконавчого органу влади) деяких Законів "Про державний бюджет України на певні роки" викладені у Рішеннях Конституційного Суду України: „від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 (у008р710-99) (справа щодо права на пільги); від 20 березня 2002 року № 5-рп/2ОО2 (уОО5р7 10-02) (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій; від 17 березня 2004 року N2 7-рп/2004 (уОО7р710-04) (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів); від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004 (уО2Ор710-04) (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій); від 09.07.2007 року № 6-рп/ 2007 (справа про соціальні гарантії громадян)", від 22.05.2008 року № 10-рп/ 2008, від 27.11.2008 року № 26-рп/ 2008.

Ответ: У Конституції України (254к/96-ВР) Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22). Відповідно до статті 64 Конституції України (254к/96-ВР) право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
При визначенні дій Управління Пенсійного фонду України в місті _______________ __________ області, неправомірними, потрібно виходити з пріоритету законів над підзаконними нормативними актами.
У даному випадку державний орган в особі Управління Пенсійного фонду України в місті ______________ ___________ області грубо порушив норми Конституції України, а також Закони України при призначенні та виплаті пенсій інвалідам — громадянам віднесеним до категорії 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12).
На підставі викладеного та керуючись частиною 2 статті 8, статті 22 Конституції України (254к/96-ВР); Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09.07.2007 р., від 22.05.2008 року № 10—рп/2008, від 27.11.2008 року № 26-рп/2008; ч. 4 ст. 14,ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. З ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12); ст. 257 ЦК України, ст.ст. 3, 15, 118-120 ЦПК України, —
ПРОШУ:
1. Дії Управління Пенсійного фонду України в місті ______________ ______________ області, які пов'язані з нарахуванням і виплатою державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з __________ року у розмірах, менших ніж установлено ст. 50, ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" (796-12) — Визнати неправомірними;
2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті _________________ __________ області здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу державної пенсії за віком з ___________року, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ст. 49, ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12);
3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті __________________ ____________ області здійснити перерахунок та виплату призначеної Позивачу додаткової пенсії за шкоду причинену здоров'ю, установив її в розмірі 75% пенсії за віком з _____________ року, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з ____________ року відповідно до ст.ст. 49,50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Звільнити мене від сплати судового збору (державного мита)на підставі ст. 4 ДКМУ від 21.01.1993р.

Додатки:
- Позовна заява за кількістю сторін судового розгляду;
- Копія паспорта;
- Копія довідки присвоєння ідентифікаційного номера;
- Копія посвідчення учасника ліквідації на ЧАЕС 1-ї категорії;
- Копія посвідчення інваліда війни другої групи;
- Копія експертного висновку;
- Копія довідки МСЕК від __________ року;
- квитанція про сплату витрат на ІТЗ судового розгляду справи.

„___” _________ р. ____________________ (підпис)

Ответ: До ______________ міського суду
______________ області,
_____________________________
(адреса суду)

Позивач: Клименко Артур Володимирович,
проживає за адресою: ____________________________________
(вказати адресу проживання, засоби зв’язку)

Відповідач: Управління праці і соціального
Захисту населення м.___________
______________________________________
(адреса місцезнаходження, та засоби зв’язку)

ПРО СТЯГНЕННЯ ОДНОРАЗОВОЇ КОМПЕНСАЦІЇ,
ЗА ШКОДУ ЗДОРОВ'Ю, ПРИЧИНЕНУ ВНАСЛІДОК
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Ответ: ПОЗОВНА ЗАЯВА

Я, Клименко Артур Володимирович, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії С № 45563 від __________ року, виданим ________________________ (вказати ким виданий), а також інвалідом війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серії Б № 66705, виданого __________ р. УП та СЗН м.______________, довідкою МСЕК серії СВ № 009876 від ________________ р.
Відповідно абзацу третього частини 1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" (796-12), позивачу гарантовано одноразову компенсацію "учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою", зазначена одноразова допомога виплачується в слідуючи розмірах:
• інвалідам 3 групи — 30 мінімальних заробітних плат;
• інвалідам 2 групи — 45 мінімальних заробітних плат.
У разі встановлення інвалідності вищої групи, інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
Третю групу інвалідності по захворюванням зв'язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС мені встановлено з ____________ року (довідка МСЕК від _________ року № 065653), другу групу інвалідності мені встановлено з _________ року. Я знаходжуся на обліку в УПтаСЗН м.____________ .
Мінімальна заробітна плата на дату встановлення другої групи інвалідності — становить 400 грн. 00 коп. на місяць.
Відповідно зазначеного відповідач повинен був виплатити мені одноразову допомогу у сумі 6000 грн. 00 коп.
Але згідно листа від __________ року № 6574/2009, відповідач виплатив позивачу різницю між групами інвалідності у розмірі 94 грн. 80 коп.
Недоплата на день встановлення інвалідності 2-ї групи — становить: 5905 грн. 20 коп. (п'ять тисяч дев'ятсот п'ять грн. 20 коп.). (400,00 грн. х 15 — 94,80 грн.).
Оскільки для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катас¬трофи та членам їх сімей пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України, який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом "частина третя статті 46 Конституції України"), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Конституційний Суд України, неодноразово розглядав питання щодо неконституційності положень законів України про державний бюджет України в частині обмеження пільг, компенсацій і гарантій, на які відповідно до чинного законодавства мають право окремі категорії громадян.
"Голова Верховної Ради України у письмовому поясненні Конституційному Суду України зазначив, що положення статті 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" суперечить нормам Конституції України про визнання України соціальною державою (стаття 1) і недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (частина третя ст. 22), оскільки зменшують розмір щорічної разової допомоги ветеранам війни, яка їм надається згідно з Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12), тому їх можна визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). (ч.6 п.3 Рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року).
"Президент України неодноразово в листах звертаючись до Конституційного Суду України звертав увагу на те, що поставлені народними депутатами України питання необхідно розглядати як у контексті конституційної заборони звуження змісту та обсягу існуючих прав при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних, так і з урахуванням особливостей правового статусу кожної з категорій осіб, зазначених у відповідних законах" (п.З Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року).

Ответ: "Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України (254к/96-ВР). Ця юридична процедура знаходиться в органічному зв'язку із скасуванням законів, внесенням до них змін та доповнень. Отже, у такому випадку законом про Державний бюджет України припиняється на певний строк правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних соціально-економічних прав громадян, що призводить до обмеження права на соціальний захист. Систематичне зупинення законами про Державний бюджет України дії чинних законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій фактично скасовує їх дію".
(ч.З Рішення Конституційного Суду України № б-рп/2007 від 09 липня 2007 року).
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 06 липня 2007 року, по справі № 1-29/2007) було визнано неконституційними норми деяких статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в яких обмежені права і пільги окремих категорій громадян.
Відповідач в листі від __________ р. № ________ пояснює, що: "УПтаСЗН здійснює виплату одноразової допомоги за шкоду, заподіяну здоров'ю при отриманні інвалідності, яка пов'язана з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, у межах своїх повноважень та виділених бюджетних призначень. Виконати Вашу вимогу щодо перерахунку даних допомог на даний момент неможливо, оскільки УПтаСЗН не має таких повноважень. Здійснювати виплату допомоги у розмірах, які зазначені у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стане можливим лише за наявності відповідного бюджетного призначення".
Тим самим відповідач підтверджує, що не виконав вимог статей 8.22,46 Конституції України та статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12). Здійснення бюджетного процесу, на яке також спирається відповідач, не повинно суперечити нормам Конституції України. (254к/96-ВР).
На підставі викладеного і керуючись ст. 8, 22, 46, частиною 1 статті 55 Конституції України (254к/96-ВР); частини 1 пункту 1 Рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року; частини 1 пункту 1 Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2ОО7 від 06 липня 2007 року; статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12); ст.ст. 3, 15, 118-120 ЦПК України, —
ПРОШУ:
1. Дії Управління праці та соціального захисту населення м.___________ протизаконними в частині не донарахування та недоплати одноразової допомоги за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи — визнати протиправними;
2. Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення м.___________ здійснити перерахунок та виплатити мені недоплачену одноразову допомогу за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорно-бильської катастрофи.

Звільнити мене від сплати судового збору (державного мита) на підставі ст. 4 ДКМУ від 21.01.1993р.

Додатки:
- Позовна заява за кількістю сторін судового розгляду;
- Копія паспорта позивача;
- Копія ідентифікаційного номеру;
- Копія посвідчення інваліда війни другої групи;
- Копія посвідчення учасника ліквідації на ЧАЕС 1-ї категорії;
- Копія заяви до УПтаСЗН від _________ р.;
- Копія листа УПтаСЗН від __________ р.;
- Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи.

„___”_______ р. __________________ А.В. Клименко

Ответ: Бердянський міськрайонний суд
71112 м. Бердянськ, вул. Червона 38

Позивач: ПІБ
індекс, ______________область
м. ____________,
вул. ____________ буд.___ кв.____
ідент. номер ____________

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України
в м. __________
______________ області
індекс, м.______________,
вул. ____________буд._______

Про визнання протиправною бездіяльність з невиплати
щомісячної доплати до пенсії згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни",
про покладання зобов'язання здійснити нарахування та виплатити щомісячної доплати
до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Я, громадянка України _____________________, народилась „_____” ____________19______ року, одержую пенсію за віком, перебуваю на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. ___________ ____________________ області і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-1У є дитиною війни, що підтверджується паспортом громадянки України та пенсійним посвідченням № ________________ від ____________________ року з відміткою «Дитина війни». Статтею 1 зазначеного Закону до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої Світової Війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених вищезазначеним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі №1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У.

Ответ: Конституційний Суд України визначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав i обов'язків, пільг, компенсації i гарантій громадян, передбачених цими Законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних Законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України.
Відповідно до положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року. Згідно ст.1 Закону, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ч. 1 ст. 4 даного Закону (в редакції від 25.03.2005 року, що діє з 31.03.2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних i демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно якого дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним iз Законів. Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР, за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна державна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Ответ: Виконуючи приписи зазначеного Закону в період з 01.01.2008 року відповідач виплачував мені підвищення до пенсії в розмірі 10 % прожиткового мінімуму.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 року визнані неконституційними серед іншими і положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 piк та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, що набрав чинності з 01.01.2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 387 грн., з 01 жовтня 2007 року - 395 грн.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 01 квітня 2007 року - 406 грн., з 1 жовтня 2007 року - 411 грн. При цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 ст.288 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини 1 цієї статті, збільшений на один відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп., 415 грн. 11 коп.
Ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2008 року - 470 грн., з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 жовтня 2008 року - 498 грн.
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, ix посадові особи зобов'язані діяти на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Рішення Конституційного суду має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Таким чином, невиплата мені соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по теперішній час є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України.
Звернувшись до_____________ управління Пенсійного Фонду України в ________ області з вимогою про перерахунок вказаної щомісячної доплати я отримала негативну відповідь і мені було відмолено в здійсненні перерахунку з підстав, що невідповідають законодавству України (додаток 5).
Це спонукало мене звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Керуючись ст.ст.3, 15, 118, 120 Цивільного процесуального Кодексу України, ст.ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ст.1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

Ответ: Прошу :

1. Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. ______________________ області щодо не нарахування мені щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по теперішній час, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. ____________________ області здійснити мені нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області здійснити мені нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року в подальшому.

Додатки:

1.Копія позовної заяви.
2.Копія паспорту ( 2екз..).
З.Копія ідентифікаційного номеру ( 2екз..).
4. Копія пенсійного посвідчення з відміткою штампа «Дитина війни» ( 2 екз..).
5. Копія листа-відповіді управління ПФУ (2 екз.)
6.Квитанція про сплату судового збору та 1 екз. копії.
7. Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічний розгляд цивільної справи та 1 екз. копії

«_____» ________________ 2010 р. підпис ПІБ

Ответ: Управління Пенсійного фонду України
в м. _____________

_________________ області
вул. ______________,
м. ___________________

ПІБ

вул. _________________, б.____кв.____
м.________________________
____________________ області.

З А Я В А

Я, громадянин України, народився «____»___________ року, відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2006-2009 роках мені така допомога не виплачувалась.
Прошу Управління Пенсійного фонду України в Бердянському районі Запорізької області здійснити мені нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006, 2007, 2008, 2009 роки.

„_____”_____________ 2009р. __________________________ ПІБ

Ответ: ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
14.08.09 № 1128/13/13-09

Головам апеляційних
адміністративних судів
ВД України

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням окремих норм законодавства щодо визначення розміру нарахування та виплати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006, 2007, 2008 роках, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на таке.

Конституційний Суд України в Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".